VІI Всеукраїнська
українознавча гра «Соняшник – 2016» проводиться відповідно до:
– наказу
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.10.2012 року №1101
«Про затвердження положень про Всеукраїнську українознавчу гру «Соняшник»,
Всеукраїнський конкурс фахової майстерності для вчителів-україністів «Соняшник
– учитель» та Міжнародну природознавчу гру «Геліантус», зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 30.10.2012 року за №1811/22123 (з текстом наказу
можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua/ в
розділі «Законодавство», Міністерства освіти і науки України http://www.mon.gov.ua/ в
розділі «Нормативно-правова база» або на сайті гри «Соняшник» у розділі «Правила та документи»);
– листа
Міністерства освіти і науки України від 08.04.2013 №1/9-262 «Про перелік
творчих конкурсів та інтелектуальних змагань» (з текстом листа можна
ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України
http://www.mon.gov.ua/ в розділі «Нормативно-правова база» або на сайті гри
«Соняшник» у розділі «Правила
та документи»);
– листа
Міністерства освіти і науки України від 13.05.2015 року №2/2-14-927-15 «Про
проведення VI Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», Всеукраїнського
конкурсу фахової майстерності для вчителів «Геліантус-учитель» та
Всеукраїнського конкурсу фотографій «Моя Україна». З текстом листа можна
ознайомитися в розділі «Правила та документи»;
– Стратегії
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки,
затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року №580/2015;
– наказу
Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації від 16
вересня 2015 року №174 «Про участь у щорічній Всеукраїнській українознавчій грі
«Соняшник» та Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності для
вчителів-україністів «Соняшник – учитель».
Використання завдань гри «Соняшник» на уроках української
мови та літератури є важливим аспектом:
– формування
національно самосвідомої особистості, виховання поваги та любові до державної
мови, відповідального ставлення до рідної мови, свідомого нею користування (Зразок завдання: Іван Франко –
український письменник, поет, автор творів для дітей, публіцист, перекладач,
учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член Наукового
товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету Іван Франко
добре володів 14 іноземними мовами, створив понад 6 тисяч художніх і наукових
праць.
За які здобутки
Національна спілка письменників України присуджує премію імені Івана Франка?
а) за переклад і
популяризацію за кордоном творів української літератури;
б) за найкращі
прозові твори;
в) за найкращі
твори для дітей і юнацтва;
г) за переклад і
популяризацію в Україні іноземних творів для дітей;
д) за найкращі
поетичні твори);
– вияву
українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю
української мови як коду праісторичної пам’яті (Зразок завдання. У яких з нижченазваних народних творів
найяскравіше відображено тему визвольної боротьби українського народу?
а) козацькі пісні;
б) казки;
в) рекрутські
пісні;
г) думи;
д) балади);
– розвитку
духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української
мови (Зразок завдання. «Така її
доля... О Боже мій милий!» – цей монолог-молитва, який став народною
піснею-романсом, насправді є ліричним відступом з балади Т. Г. Шевченка
а) «Утоплена»;
б) «Причинна»;
в) «Тополя»;
г) «Лілея»;
д) «Русалка»);
– через мовне
посередництво залучення школярів до національної історії, різних масивів
національної культури, глибинної сутності народного життя, адже мовне
середовище формує інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір,
який забезпечує прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту,
глобальних знань про рідну мову, її закони, систему виражально-зображальних
засобів (Зразок завдання. У Давньому
Єгипті одне з міст було розташоване просто серед пустелі. Незважаючи на це,
місто процвітало. Пізніше його назва через латину потрапила в усі європейські
мови, у тому числі й в українську, і перейшла в розряд загальних назв. Як
називалося це місто?
а) Мемфіс;
б) Фіви;
в) Аваріс;
г) Оазія;
д) Луксор).
Гра «Соняшник» є
одним із шляхів реалізації патріотичного виховання учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах, створює умови для популяризації кращих здобутків
національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного
українського народу.
Пріоритетним
завданням учителя-словесника також має бути руйнування стереотипу неповноцінності
української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних ідеологічних
причин насаджувався в свідомості українців. Осягнення
літературної спадщини буде повноцінним лише за активного навчання. Словесник
має приділяти велику увагу мистецькому контексту (живопис, архітектура,
скульптура, музика) й міжпредметним зв’язкам (іноземні мови, зарубіжна
література, історія України, всесвітня історія) з метою успішної реалізації
завдань національного патріотичного виховання на уроках української літератури
(Зразок завдання. Ключовими словами повної назви тексту є «Договори і Постановлення Прав і
вольностей Війська Запорозького…». За місцем прийняття його іноді називають
Бендерським.
У якому рядку
наведено найпоширенішу назву цього тексту?
а) Лист запорожців
турецькому султанові;
б) Гадяцький
договір;
в) Конституція
Пилипа Орлика;
г) Літопис
Самовидця;
д) Березневі статті
Богдана Хмельницького.
Усі перелічені
нижче козаки свого часу посідали різні керівні посади в Запорізькому війську, і
лише один з них має у своєму «резюме» ще й «посаду» монарха.
а) Петро
Сагайдачний;
б) Іван Підкова;
в) Северин
Наливайко;
г) Петро
Калнишевський;
д) Павло
Полуботок).
Отже, змістові
лінії українознавчої гри «Соняшник» дають можливість учителеві реалізувати
важливі аспекти Концепції національно-патріотичного виховання й підготовки до
зовнішнього незалежного оцінювання.
Рекомендації
координаторам гри, учителям української мови та літератури
1. Проводити
гру «Соняшник» у навчальному закладі в рамках декади української мови та
літератури;
2. Використовувати
завдання гри «Соняшник» на різних етапах уроку української мови та літератури;
3. Урізноманітнити
форми проведення українознавчих заходів: квести, народознавчі проекти, конкурси
колажів, флешмоби, дослідницькі проекти, оформлення класних куточків тощо;
4. Висвітлювати
інформацію про перебіг та результати конкурсу на шкільних сайтах, сайтах управлінь
(відділів) освіти міських рад, міськвиконкомів, райдержадміністрацій;
5. Залучати
учнів до створення агітаційних матеріалів у формі буктрейлерів, скрайбінгів,
написанням каліграм тощо.
Творче об’єднання
«Соняшник» пропонує оволодіти новими навичками вже сьогодні у своїх проектах –
Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник» та Міжнародна природознавча гра
«Геліантус».